Арт-проект людей і горобців

Даріо Молінаро, Італія

З моїм ліпшим другом Антоніо виходить деяка незрозумілість – занадто завзято він береться за нові діла. Кидається з цікавістю як на жертву, а потім згорає швидко. Я йому кричу: „Антоніо, вільніше дихай. Дай мріям своїм спокій. Хай самі пливуть собі. Не треба їм твого менеджменту”. Він інколи зиркувато слухає мої докори, але робить по-своєму. От і молодець мій Антоніо.